Динозаври, ці величні створіння, які панували на Землі протягом майже 180 мільйонів років, продовжують бути в центрі уваги палеонтологів.
Завдяки сучасним технологіям та новим знахідкам, наше розуміння їхньої еволюції, поведінки та середовища існування стрімко розвивається. У 2025 році низка відкриттів і передових методів дослідження розкривають нові сторінки в історії динозаврів, дозволяючи нам глибше зазирнути в їхній світ. У цій статті ми розглянемо найвизначніші новинки в палеонтології, які змінюють уявлення про динозаврів.
Нові види та їхні предки
Одним із найяскравіших відкриттів 2025 року стало виявлення в Монголії нового виду динозавра, названого Khankhuuluu mongoliensis, або «Принц драконів». Цей теропод, споріднений із тиранозаврами, вважається одним із найближчих предків тиранозавра рекса. Його останки, знайдені в крейдових відкладеннях, свідчать про те, що цей вид мав розміри, подібні до менших родичів тиранозаврів, які населяли Азію. Це відкриття, про яке повідомили вчені на платформі X, заповнює важливу прогалину в еволюційному дереві тероподів, демонструючи, як ці хижаки адаптувалися до різних екологічних ніш.
САЙТ ПРО ДИНОЗАВРІВ: https://dinosaur.uadir.org.ua/
----
Ще одне значуще відкриття стосується походження динозаврів. Дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, припускає, що найдавніші динозаври могли з’явитися в екваторіальних регіонах суперконтиненту Гондвана, зокрема в сучасних Амазонії, басейні Конго та Сахарі. Аналіз прогалин у викопному літописі вказує, що динозаври, можливо, еволюціонували раніше, ніж вважалося, приблизно 230 мільйонів років тому, і були добре адаптовані до жарких і посушливих умов. Це дослідження кидає виклик попереднім уявленням про те, що динозаври вперше з’явилися в південних регіонах Південної Америки.
Передові технології в палеонтології
Сучасні методи, такі як палеопротеоміка та комп’ютерна томографія (КТ), відкривають нові горизонти в дослідженні динозаврів. У 2025 році вчені застосували палеопротеоміку для аналізу м’яких тканин у викопних рештках, що дозволило отримати молекулярні дані про динозаврів. Цей метод, описаний у ScienceDaily, може не лише розкрити деталі їхньої фізіології, а й мати застосування в медичних дослідженнях, наприклад, у вивченні ракових захворювань.
КТ-сканування також стало незамінним інструментом. Воно дозволяє палеонтологам досліджувати тривимірну структуру кісток без пошкодження викопних решток. Наприклад, у Динозавровому провінційному парку в Альберті (Канада) дослідники використали дрони та 3D-мапування для точнішого датування викопних решток, що змінило уявлення про хронологію існування динозаврів у цьому регіоні. Ці технології також допомогли відтворити 40-секундну подорож динозавра, що жив 120 мільйонів років тому, за допомогою цифрового моделювання, що дало змогу детально вивчити його рухи та середовище.
Нові знахідки викопних решток
У 2025 році палеонтологи повідомили про низку унікальних знахідок. Однією з найцікавіших є скам’янілий вміст шлунка завропода, виявлений уперше, що дало змогу дізнатися, які рослини споживали ці гігантські травоїди. Ця знахідка, про яку повідомило видання New Scientist, підтверджує, що завроподи мали спеціалізовану дієту, яка сприяла їхнім величезним розмірам. Інша знахідка — відбитки слідів птерозаврів, що вказують на їхню здатність пересуватися землею 160 мільйонів років тому, що змінило уявлення про їхній спосіб життя.
Крім того, у Канадських Скелястих горах знайдено відбитки слідів броньованих динозаврів із хвостовими булавами, датовані 100 мільйонами років. Ці сліди, виявлені в Британській Колумбії, свідчать про активне пересування цих динозаврів у вологих прибережних регіонах. У Європі, у Терuel (Іспанія), палеонтологи розкопали найповніший череп стегозавра, що дозволило переглянути еволюційну історію цієї групи.
Еволюція та поведінка
Дослідження 2025 року також пролили світло на поведінку динозаврів. Наприклад, аналіз скам’янілого гортанного апарату анкілозавра Pinacosaurus показав, що ці динозаври могли видавати пташині вокалізації завдяки рухомому суглобу в гортані, подібному до пташиного. Це підтверджує гіпотезу про те, що вокалізація була важливою частиною комунікації динозаврів.
Ще одне дослідження, опубліковане в Science, показало, що тиранозаври та інші тероподи, ймовірно, мали губи, які прикривали їхні зуби, подібно до сучасних ящірок. Це суперечить традиційним зображенням динозаврів із відкритими зубами і вказує на те, що губи захищали зуби від висихання та пошкоджень.
Причини вимирання
Питання про причини вимирання динозаврів залишається актуальним. Хоча теорія про астероїдний удар у районі півострова Юкатан 66 мільйонів років тому залишається домінуючою, нові дані свідчать, що масові вулканічні виверження в Індії (Деканські трапи) могли спричинити кліматичне охолодження, яке послабило динозаврів перед ударом. Дослідження, опубліковане в Science Advances, припускає, що ці фактори діяли разом, створюючи складний сценарій вимирання.
Сучасні дослідження динозаврів, підкріплені передовими технологіями та новими знахідками, кардинально змінюють наше уявлення про цих стародавніх істот. Відкриття нових видів, таких як Khankhuuluu mongoliensis, уточнення їхнього походження в екваторіальних регіонах, аналіз вмісту шлунків та слідів, а також вивчення їхньої поведінки та вокалізації відкривають нові горизонти в палеонтології.
