Український народ здавна славився яскравим народним мистецтвом. Кожна визначна подія в житті громади чи сім’ї перетворювалась у свято, на якому виконували пісні, танці, інструментальну музику. Таких подій було дуже багато.
Українське народне танцювальне мистецтво завжди привертало увагу професіональних митців.
Етнографія (від грецького етнос - народ і графо - пишу) - це наука, яка вивчає культуру і побут народів світу, їхній етногенез, розселення та культурно-побутові взаємозв'язки.
Пам'ятки старовини, даючи нам змогу відтворити у загальних рисах технологію виконання тих чи інших па, зовсім не мають уявлення про їхні назви. Проте, у пам'яті народній вони збереглися, і в цьому й полягає сила живої традиції.
Із історії знаємо, як український народ довгими століттями був поневолений ворогами української національної культури.
Питання класифікації має велике значення для подальшого витку не тільки лексики, а й народносценічної хореографії у цілому.
Ці поняття найтіснішим чином пов'язані з фольклорним та народноетнічним танцем. Передовсім, розглянемо процеси розвитку сучасного мистецтва в т.ч. й хореографічного, на даному етапі, їх сутність, спільні риси та відмінності, зупинившись на парадоксальному, на перший погляд, визначенні феномена ''сучасність", тобто явища, яке дасться нам досвідом і яке сприймається черга чуттєві органи.
Обробка та збереження оригіналу фольклорного танцю - одна з найактуальніших проблем, що хвилює не тільки балетмейстерів, фольклористів, а й численних шанувальників хореографічного мистецтва.
Найбільше записів фольклору, зроблених Лесею — це народні обрядові пісні: веснянки, купальські та обжинкові пісні. Записувала вона й пісні до танців. Але не знаходимо в її фольклорній скарбниці жодного докладного опису народного танцю, хоча уривчасті відомості про танці Леся Українка подала в своєму творі “Приязнь”. Це можна пояснити тим, що на той час не було розроблено жодної універсальної системи запису танцювальних відомостей, а ті недосконалі розробки, якими користувалися балетмейстери, були невідомі широкому загалу збирачів і дослідників фольклору.
Українські митці народного танцю що увійшли в історію України як видатні педагоги і балетмейстери українського танцю