Феодоро (Теодоро, Мангупське князівство, Готія) - середньовічна держава зі столицею у місті Мангуп, що існувала у південно-західній частині Криму в XII-XV століттях. Феодоро було міцною фортецею, яка впродовж XIII — XV століть обороняла свою самостійність перед натиском ґенуезців і татар. Лише у 1475 османське військо розгромило Мангуп та Феодоро.
Територія князівства в основному співпадала з Готською єпархією у Криму. Столицею князівства було місто Мангуп (Феодоро), яке виникло близько IV ст. і у VI-X ст. носило назву Дорос (було центром області Дорі). З X ст. місто вперше згадується під назвою Мангуп. Близько XIII ст. воно стало адміністративно-політичним центром князівства й часто називалося Феодоро. У руських джерелах мало назву Мангуп.
У Феодоро жили нащадки тавроскіфів, сарматоаланів, кримських готів, греки та караїми. Основними заняттями населення було землербство, виноградарство і скотарство.
У містах (Феодоро, Кирк-Єр, Ескі-Кермен) розвивалися ремесла (гончарство, обробка шкір та ін.). Підтримувало політичні, економічні й культурні зв'язки з Херсонесом, а з XIV ст. - з Судаком. Князівство вело тривалу боротьбу проти татар і генуезців. У 1427 році правитель Феодоро Олексій I збудував у гирлі ріки Чорної фортецю Каламіту (сучасний Інкерман), а в 1453 році здобув генуезьке місто Чембало (нині Балаклава).
В 1475 році після тривалої облоги Феодоро розгромили османці. За часів османського панування (1475 - 1774 роки) колишні землі Феодоро складали окремий кадилик (округу). Створена у місті цитадель стала місцем утримання особливих політичних в'язнів. Місто як населений пункт перестало існувати у кінці XVIII ст. У Мангупі збереглися залишки базиліки (VI ст.), палацу (XV ст.), турецька цитадель (XVI ст.) та руїни оборонних споруд.
